menu close menu

СИНАКСАР У СУБОТУ ПЕРШОЇ СЕДМИЦІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ. ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ТЕОДОРА ТИРОНА.

Teodor_TyronУ цей день, в першу суботу Великого посту, ми святкуємо дивне чудо з коливом святого славного великомученика Теодора Тирона, яке мало таку передісторію. 

Коли Юліан Відступник [1] успадковував царство після Констанція, сина Константина Великого [2], і відвернувся від Христа та звернувся до ідолослужіння, то почалося велике гоніння на християн, явне і разом з тим приховане. Нечестивий цар заборонив жорстоко мучити, а також відверто нелюдяно чинити замахи на християн – соромлячись і в той же час побоюючись, щоб до них не приєдналися численні – однак задумав мерзенний обманщик деяким таємним способом осквернити християн.

Для того він, пам’ятаючи, що християни в першу седмицю святого посту особливо очищаються і слухають Бога, закликав градоначальника та повелів прибрати продукти, які зазвичай продаються, а виставити на ринку іншу їжу, тобто хліб і напитки, попередньо окропивши їх ідоложертовною кров’ю і осквернивши цим окропленням, щоб купуючи їх після посту, християни осквернились в момент найбільшого очищення. Градоначальник відразу здійснив на ділі наказане йому і на всьому торжищі розклали осквернені ідоложертовною кров’ю їжу й питво.

Але Всевидючий Бог, що перешкоджає хитрунам в їхній підступності і завжди промишляє про нас, Своїх рабів, зруйнував і мерзенні підступи відступника. Міському єпископу Євдоксію [3], хоча він був і єретиком, а не православним, Бог послав великого страстотерпця Свого Теодора, з військового стану, на прізвисько Тирон [4]. І той, поставши перед ним не уві сні, а наяву, сказав ось що: «Як можна швидше, вставши, збери стадо Христове і строго наказуй нікому нічого не купувати з пропонованого на торжищі, бо все це осквернено ідоложертовною кров’ю за наказом нечестивого царя». Архиєрей дивувався і питав: «Але як буде можливо для тих, які не мають вдома достатньо їжі, не купувати пропонованого на торжищі?» «Давши їм коливо, – відповів святий, – заповни їхню нестачу». Коли ж той, дивуючись і не розуміючи, спитав, що б це значило – «коливо», великомученик Теодор сказав: «Варена пшениця, бо так ми звикли її називати в Евхаїті». Патріарх вивідував, хто це, що піклується про християн, а святий знову відповідав: «Теодор, мученик Христовий, нині посланий вам від Нього помічником». Патріарх же, негайно вставши, багатьом християнам сповістив про видіння і, зробивши так (як звелів святий Теодор), зберіг Христове стадо неушкодженим від підступності ворога і відступника. Цар же, бачачи, що його підступи розкриті і нічого не вийшло, сильно засоромившись, знову повелів продавати на торгу звичайні товари.

А християни, воздаючи благодарення благодійнику-мученику, по закінченні першої седмиці Великого посту, в цю суботу, радісно звершили йому святкування, приготувавши коливо. І з тих пір аж досі ми, вірні, відновлюючи чудо, щоб настільки славне діло мученика з часом не було забуте, почитаємо пам’ять великомученика Теодора освяченням колива.

Святого ж цього, спочатку виснаженого тортурами в темниці, оскільки він був підпалив їхній храм язичницької богині і роздав бідним її оздоблення, замучив безбожний препозит [5] Врінка при імператорі Максиміані [6]. Коли ж деякі вимагали від нього відповіді і хотіли, щоб він відвернувся від Христа та звернувся до ідолів, і давали йому такі ради, – він був непорушний. Багато постраждавши, наостанок він був кинутий у величезне розпалене багаття і, не постраждавши від нього, посеред полум’я віддав душу Богові.

Його молитвами, Христе Боже, помилуй і спаси нас. Амінь.

 

[1] Юліан Відступник (331-363) – племінник Константина Великого, з 355 р. – кесар, з 361 р. – імператор Римський. Вихований у християнській вірі, він, як тільки став імператором, відрікся від християнства і перейшов на бік язичництва – за це його і називають Відступником. Видав едикт проти християн і дав привілеї язичникам, і взагалі відомий своїми хитрими, але марними спробами відновити язичництво. На 32-му році життя був убитий у війні з персами.

[2] Імператор Константин Великий царював з 306 по 337 р., син його Констанцій – з 337 по 361 р.

[3] Евдоксій – єпископ Царгорода, аріанин; займав константинопільську катедру з 360 по 370 р.; родоначальник однієї з галузей аріанської єресі, названої на його ім’я (евдоксіани).

[4] Тирон – молодий воїн.

[5] Препозит – у пізній Римській імперії та ранній Візантії чиновник, який завідував особистими покоями імператора, як правило, євнух.

[6] Максиміан Галерій, зять імператора Діоклетіана, з 303 р. – співправитель його на Сході, а опісля – його наступник (305-311)

 

 

Джерело:  Українська парафія свв. Сергія і Вакха в Римі

24.02.2018 | Пізнавальна | 0
Позначки:,

Leave a reply

Your email address will not be published.

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*