menu close menu

ТРАВНЕВІ МОЛЕБНІ — ЗНАЧЕННЯ І ТРАДИЦІЇ

Теребовлянська_Божа_мати

У християнській традицій травень є місяцем, який присвячений нашій небесній покровительці – Богородиці Діві. У цей час ми віддаємо Пресвятій Богородиці зворушливу данину своєї віри і любові. У храмах відправляються «маївки» – особливі молитви до Матері Божої за дітей, родини, мир у державі. Протягом травня в особливий спосіб молимося наші Молебні до Пресвятої Богородиці і заносимо Цариці Неба свої моління, благаючи в Неї помочі і заступництва.

Витоки травневих богослужінь знаходимо на грецькому сході, де вже в V ст. віруючі в травні збиралися разом і співали гімни, що прославляли Діву Марію. На Заході перші спроби посвятити травень Богородиці вперше зустрічаються в Іспанії на зламі XIII-XIV ст. Король Кастилії та Леона Альфонсо X, автор збірника з 420 піснеспівів, присвячених Діві Марії (Cantigas de Santa María) в одній з кантиг Ben vennas Mayo, пов’язує місяць травень з Пресвятою Богородицею.

Один з домініканських містиків блаженний Генріх Сузо у своїх творах згадує, що, як був дитиною, збирав квіти та приносив їх Марії. В багатьох житіях святих та монастирських хроніках можна прочитати про травневе вшанування Пресвятої Діви. Хорошим прикладом тому служить св. Філіп Нері, котрий збирав дітей біля скульптури Богоматері, закликав їх до молитви і клав разом з ними квіти до Її ніг. Вперше травень був названий місяцем Марії у 1549 році в книзі Вольфганга Сейдля «Духовний травень», що була видана в Німеччині.

Однак, центром травневих богослужінь, звідки вони поширилися по всьому світу, стала Італія. На початку XVII ст. травневі богослужіння звершали італійські домініканці, а саме у Ф’єзоле, де палким проповідником тих служінь бул о. Анджело Домініко Ждуїнжі. Він у 1676 році заснував братство Comunella, метою якого було вшанування Пресвятої Діви, особливо в травні.

Другим, вагомим для травневого культу, місцем був Неаполь. Тут від 1674 року в травні у церкві св. Клари звершувались щоденні богослужіння, на яких співалися богородичні пісні, а на завершення благословлялось присутніх Пресвятими Дарами.

Батьком травневих богослужінь вважається єзуїт о. Ансолані, що жив на зламі XVII-XVIII ст. Він організовував у королівській каплиці спеціальні концерти богородичних піснеспівів, которі завершував благословенням Дарами.

Великим пропагандистом травневих богослужінь був єзуїт о. Альфонс Муццареллі, котрий у 1787 році видав спеціальну брошуру і розіслав її всім італійським єпископам. Його молитовник витримав бл. 70 видань. Він також ввів це богослужіння в римські церкві Іль Джезу. Супроводжуючи папу Пія VI в Париж, він привіз це богослужіння і у Францію. Потім ця практика поширилася в багатьох єзуїтських монастирях та навчальних закладах.

25 березня 1815 року Пій VII написав буллу, про травневі богослужіння, дарувавши повний відпуст всім, хто приймає у них участь. Це ще більше сприяло поширенню традиції.

У 1965 році Папа Павло VI у спеціальному посланні, присвяченому місяцю травню, закликав вірних зберігати цю традицію. Він писав: «Нехай Та, котра пережила тривоги і тягарі земного життя, втому щоденних турбот, труднощі та випробування бідності й страждання Голгофи, в годину нужди прийде на поміч Церкві та людству».

У 1859 році папа Пій IX затвердив існуючу вже форму травневих богослужінь, що складалися зазвичай із Лоретанської літанії, проповіді та урочистого благословення Пресвятими Дарами.

Лоретанська літанія – основна частина травневих богослужінь у Католицькій Церкві. Свою назву вона бере від італійського міста Лоретто, де в місцевій базиліці зберігається Святий дім (Santa Casa), фрагменти житла Пресвятої Богородиці. Саме тут Літанія до Пресвятої Діви була особливо популярною. Однак вважається, що з’явилася вона у XII ст. у Франції. Перша її версія не збереглася. Існувало декілька варіантів тексту. Один з них у 1575 році керівник хору в Лоретто Констанцо Порта поклав на музику. Це й сприяло популяризації саме того варіанту, що став відомим тепер у всьому світі.

У 1581 році Папа Сикст V дарував відпуст, всім хто відмовляв цю літанію. З роками в її текст додавалися все нові й нові заклики, що змусило на початку XVII ст. Священну конгрегацію обрядів заборонити самовільні додавання. Тим не менш, зміни в текст вносились, але вже зі схвалення Риму. Остання зміна була додана у 1995 році, коли було додано заклик «Цариця сімей».

В УГКЦ одним з найпопулярніших богослужінь на честь Матері Божої є Молебень до Пресвятої Богородиці – це коротка служба, в якій віряни, за своїми особистими потребами чи обставинами, звертаються з молитвою до Господа Бога, Божої Матері та святих. У греко-католицьких храмах впродовж травня кожного дня вірні разом зі своїми священиками моляться цю службу.

 

За матеріалами: diocese-lviv.org, news.ugcc.org.ua

01.05.2017 | Цікава | 0

Leave a reply

Your email address will not be published.

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*